Зацікавлення харизматичною постаттю київського Князя Святослава, що вже починає нагадувати манію в гарному розумінні цього слова, особливо посилилося останнім часом як в світлі пошуків шляху поновлення національної величі, так і з огляду на перманентну антиукраїнську істерію з боку нащадків розбитих ним хазарів. Жодних проблем по двох цих напрямках за часів його правління не спостерігалося. Тільки-но щось десь починало ворушитися, оперативно висувався аргумент, що заперечень зазвичай не викликав в силу своєї переконливості.

Перший військовий похід княжої дружини датовано 964 роком. Його наслідком стала переорієнтація племені вятичів з Хазарії на Київ. До візиту Святослава мешканці міжріччя Оки й Волги справно платили данину ласим до грошей іудеям-хазарам. Князь довів вятичам, що набагато корисніше дружити з Києвом, а тому будь-які контакти з хазарами варто припинити.

Взагалі історія та наслідки боротьби Києва з Хазарським каганатом стане ключовим моментом подальшого розвитку України.
Полная информация »

Тарас Шевченко (9.3.1814 -10.3.1861) – ідеолог та символ українського націоналізму, видатний український поет, прозаїк, художник.

Народився у с. Моринці (Черкаська обл.) у багатодітнй кріпацькій сім’ї. Родовід походить із збіднілої козацької родини. Рано залишився сиротою. Наймитував та вчився грамоти у дяка Петра Богорського. З 1828 року у „козачках” в дворі поміщика Енгельгарда. На початку 1831р. прибув до Петербурга, де був відданий на чоритирічне навчання до художника В. Ширяєва. 22.4.1838р. Шевченко викуплений з кріпацтва. Протягом 1838-1845 років навчався в Петербурзькій академії мистецтв. У 1840 році у Петербурзі вийшла збірка його поезій „Кобзар”. У 1843, 1845 та 1846 р.р. тричі відвідував Україну. У 1845-46 р.р. працював у Київській археографічній комісії. З 1846 року член Кирило-Мефодіївського братства. 5.4.1847р. заарештований та відправлений до Петербурга.
Полная информация »

Народився 28 серпня 1883 р. у м. Мелітополь на Запоріжжі. Вступивши до Петербурзького університету, навчався до 1907 р. на правничому факультеті, але після двох арештів за революційну діяльність емігрував за кордон, закінчив у Відні студії і одержав ступінь доктора права. Відтоді розпочалася його активна теоретично-публіцистична діяльність. Вийшли твори «Модерне москвофільство», «Мазепа і мазепинство», «Підстави нашої політики» та інші. Розуміючи крайню необхідність вироблення нової української ідеології – Великої Української Ідеї, «яскравої, виключної, всеобіймаючої» доктор Донцов повністю присвятив себе надважливій справі – заснував газету «Заграва», а з 1922 року у Львові за редакцією Д.Донцова вийшов «Літературно-Науковий Вісник» («ЛНВ»), з 1933р. – «Вістник», навколо якого згуртувалися молоді націоналістичні сили. Поетів, письменників та науковців, котрі були постійними авторами та дописувачами часопису назвали «вістниківцями». Серед них були Олена Теліга, Юрій Липа, Євген Маланюк, Юрій Клен, Олег Ольжич та багато інших.
Полная информация »